Фарбування волосся

Тема програми: Фарбування волосся.

Теоретичні відомості.

Теорія кольорів, природній колір волосся

1.    Що таке колір?

2.    Операція фарбування волосся..

3.    Наука, яка вивчає принципи взаємодії кольорів.

4.    Хроматичне коло.

5.    Нейтралізація кольорів.

Операція фарбування волосся..

Колір – візуальний ефект, що створюється внаслідок відбитка світла від поверхні предмета.

Колір волосся указує на відповідність зачіски моді. Разом з фактурою волосся він служить засобом виявлення достоїнств форми і об'єму зачіски, підкреслює виразність окремих ділянок або елементів.

Перукарська операція фарбування вважається важливим штрихом, що надає зачісці стильності та водночас, прекрасно можливістю формування іміджу людини.

Фарбування поряд з моделюванням стрижок і зачісок становить триєдину основу перукарської справи, є засобом втілення нових професійних технологічних і художніх рішень.

Фарбування – це отримання нового кольору та заміна натурального пігменту штучним.

  Фірми – виробники препаратів для роботи з волоссям надають  фарбникам особливе місце. Кожна професійна фірма виробник надає великій  вибір препаратів для фарбування та догляд за фарбованим волоссям.

Наука, яка вивчає принципи взаємодії кольорів.

 Колориметрія, вивчає принципи взаємодії кольорів та їх відтінків, є однією з основ перукарської майстерності.

    Колориметрія систематизує знання про кольори, визначає закони їх взаємодій, протиставлення теплих і холодних відтінків, їхню здатність нейтралізувати один одного.

Хроматичне коло.

   З семи кольорів сонячного спектра три є домінуючими, чисті, їх неможливо отримати шляхом змішування будь – яких інших кольорів. Це головні або первинні кольори:

- синій;

- червоний

- жовтий 

Змішування в рівних кількостях двох первинних кольорів отримуємо вторинні:

Синій + жовтий = зелений

Жовтий + червоний = оранжевий

Червоний + синій = фіолетовий

Кольори третього порядку отримують шляхом змішування в рівних пропорціях первинних та вторинних:

Співвідношення кольорів зображають у вигляді хроматичного кола, зірки кольорів (Освальда) або діаграми.

Нейтралізація кольорів.

   Кольори розташовані один проти одного, називаються протилежними. При змішуванні протилежних кольорів у рівних пропорціях взаємо нейтралізують свою кольоровість.

    Первинні кольори нейтралізуються вторинними:

Зелений – червоним; Синій – оранжевим; Жовтий – фіолетовим.

  Нейтралізуються протилежні третинні кольори :

Жовто-оранжевий   -  синьо-фіолетовий; Жовто – зелений  -  фіолетово – червоний.

  Знання про нейтралізацію кольорів і відтінків потрібні у разі виправлення небажаного тону.

Природний колір волосся.

Колір утворюється в корковому шарі волосся меланоцитами, які продукують два типи пігменту меланіну (пігмент – це натуральний та штучний колір):

-        гранульований (зернистий) – евмеланін, який придає волоссю чорний та коричневий колір;

-        розсіяний (дифузний, із фізиці хаотичний рух молекул) – феомеланін, який  в з’являється в рудому волоссі. Присутній у дуже  темному  волоссі, брюнети. У блондинок феомеланіна менше.

Пігмент утворюється в корені волосини та просувається волосиною далі. Поширюється він не рівномірно, блищи до зовнішнього шару у волосині стає менше кольорових речовин. У кутикулі їх майже немає. Пігменту в темному волоссі більше ніж у світлому.

      Природній колір волосся визначається комбінацією різних типів пігменту (обох меланинів), їх формою, розміром і кількістю.

 

 Гранули меланіну подовженої форми надають волоссю темного кольору, чим їх менше тим колір волосся світліше. Гранули меланіну круглої або овальної форми надають волоссю рудого кольору.

    Розсіяний пігмент феомеланіну  дають кольори від жовтого до червоного.

    Кожна людини має неповторний колір, тобто комбінацію натуральних пігментів.

Якщо волосся втрачає натуральний пігмент, воно знебарвлюється та втрачає еластичність, якої волоссю надавав меланін. Сивина – це результат старіння організму, припинення утворювання пігментів, рання сивина це стреси, спадкоємність.  Альбінізм – уроджена відсутність пігменту, з’являється у разі сильного отруєння.

 Для визначення й опису натурального кольору волосся використовують шкалу глибин і тонів кольору. Відтінки за Міжнародною системою кольорів (ICS) класифікуються таким чином:

ГЛИБИНА –                                               ТОН -

1/0 синьочорний;                                        /0 натуральний

2/0 чорний                                                  /1 пепелястий

3/0 темно – коричневий                            /2 холодний попелястий

4/0 коричневий                                          /3 мідно золотистий

5/0 світло – коричневий                            /4 золотистий

6/0 темний блондин(темно русий)           /5 червоний

7/0 блондин (середньо русий)                  /6 фіолетовий

8/0 світлий блондин (світло русий)        /7 коричневий

9/0 дуже світлий блондин                       /8 перлинно попелястий

10/0 яскравий блондин                           /9 нордичний  попелястий

Розподілення молекул меланіну в залежності від текстури волос.

Контрольні запитання.

1.    Що таке фарбування волосся?

2.    Що таке колориметрія?

3.    Співвідношення кольорів.

4.    Протилежні кольори.

Домашнє завдання: Замалюйте: первинні та утворення вторинних кольорів;

- протилежні кольори ; круг Освальда

Групи волосся.

1.    Назвіть характеристики груп волосся.

2.    Назвіть фізичні характеристики волосся.

3.    Які параметри термічної дії на волосся?

Волосся складається на 80-95% з молекул білка — твердого кератину. До складу волосся входять вода, ліпоїди, пігмент, мікроелементи. Волосся покриває майже все тіло людини і виконує такі функції:

- захисну — захищає організм від шкідливої дії зовнішнього середовища, механічного впливу;

- тепло-регулювальну - підтримує температурний баланс орга­нізму;

- чутливу — завдяки оточенню надтонкими нервовими закінченнями.

Види та властивості волосся. Тіло людини покриває волосся трьох видів:

—  пушкове росте на всьому тілі, його немає тільки на долонях, підошвах і губах. Це тонке м'яке волосся, яке не має пігменту;

—  щетинисте —- короткі волоски завдовжки 1-2 см, до них належать вії та брови;

— довге — товсте волосся нормальної довжини, росте на голові, у чоловіків і на обличчі.

На ріст волосся впливають загальний стан організму, обмін речовин, стан

нервової системи, діяльність залоз внутрішньої сек­реції, пори року, харчування.

Для кожної людської раси характерним є свій різновид волосся:

—  для азіатської, або монголоїдної, — густе, товсте, чорне, жорстке волосся;

— для європеоїдної — волосся середньої товщини, тонке, світле, темно-руде, пряме, хвилясте;

— для негроїдної — жорстке, дуже густе і кучеряве.

За діаметром стержня волосся ділять на товсте, середнє, тонке;

за жорсткістю — на м'яке і жорстке,

за властивостями — на сухе, нормальне, жирне.

За станом волосся, який впливає на вибір хімічних препаратів для перукарських робіт, вирізняють такі групи:

1) волосся  густе,  жорстке,  важко  піддається  вимиванню хімічних препаратів;

2) нормальне волосся, середнє за товщиною, еластичне, блискуче, пружне;

3) натуральне, слабке волосся, тонке, м'яке, шорстке;

4) волосся знебарвлене, фарбоване або після хімічної завивки: ушкоджене волосся, ламке, посічене на кінцях, тьмяне, погано розчісується;

До фізичних характеристик волосся належать такі: гігроскопічність, або здатність до поглинання рідини; повітростійкість, міцність, довговічність, еластичність, адсорбція.

Параметри термічної дії на волосся. Під час сушіння або моделювання зачісок за допомогою фена температура має бути в межах 50-60°С. При температурі 75-90°С волосся швидко деформується, втрачає пружність і стійкість проти механічних впливів. При температурі 140°С починається розпад волосся, а при температурі 250°С — обвуглення.

Будова волосся. У волосині розрізняють кореневу частину і стержень.

Зовнішній шар — кутикула  — має 7-9 рядів рогових пластинок (лусок). У «відкритому» стані луски відходять від поверхні волосини, у «закритому» — при­тиснуті до поверхні, волосся ущільнюється, набуває блиску. Під дією лужних препаратів (мила) волосся набрякає, «відкриває» луски, під дією кислоти (ополіскувача) - «закриває» їх, відновлює зовнішній вигляд.

Хімічні речовини (фарби, освітлювачі, препарати для хімзавивки) піднімають луски й проникають углиб волосини.

Середній шар — кортекс, або корковий, — складається з ороговілих волок­нистих клітин кератину. У цьому шарі міститься меланін, що надає волоссю природного кольору. Від структури коркового шару залежить елас­тичність, гнучкість волосся, здатність до завивання. Меланін не розчиняється у воді, але взаємодіє з лугами та кислотами.

Серцевина волосся — медула , або мозковий шар, складається з м'яких, незроговілих клітин. Може бути відсутнім у тонкому волоссі.

Водневий показник рН. Поверхня шкіри має природні захисні властивості, які характеризуються, зокрема, водневим показником рН.

Косметичні засоби для догляду за волоссям, препарати для перукарських робіт

містять іони водню Н⁺ та гідроксильну групу рН. Показник рН вказує на концентрацію іонів водню.

Чим вищим є рН середовища суміші, тим активніше вона діє на волосся, сильніше впливає на цистинові зв'язки, сприяє гідролізу амінокислот кератину волосся.

Шкала хімічних подразників рН включає значення від 0 до 14. Нейтральним вважають показник 7, якому відповідає чиста вода. Розчини з показниками нижче 7 зараховують до кислих, з показниками вище 7 — до лужних.

Волосся може мати рН 4,1-4,7. Вважається безпечною дія на волосся препаратів з рН 4,5-6,5. Виражено лужні та виражено кислотні засоби негативно впливають на структуру волосся та шкіру.

Здорове волосся — м'яке, блискуче. Для багатьох людей основною ознакою здорового волосся є його блиск. Поверхня здорової непошкодженої волосини складається з гладеньких, плоских лусочок, які розташовуються щільними рівними шарами. Гладенька поверхня кутикули відбиває промені світла, завдяки чому волосся виглядає блискучим.

Пошкоджене волосся — тьмяне, жорстке й «неслухняне», оскільки лусочки кутикули піднімаються, стають ламкими і при зіткненні чіпляються одна за одну. М'якість волосся суттєво зменшується, воно стає «неслухняним». Кутикула погано відбиває світло і саме тому волосся виглядає тьмяним.

Види пошкодження волосся

Механічні пошкодження. Навіть щоденне розчісування волосся щіткою або гребінцем може поступово пошкодити кути­кулу. Іноді це може призвести до повного знищення лусочок, у результаті чого кінчики волосся розщеплюються. Якщо кутикула зруйнована посередині волосини, то в цьому місці вона ламається.

Термічне пошкодження. Властивість волосся утримувати воло­гу надзвичайно важлива для його здоров'я і зовнішнього вигляду.

Втрата вологи робить волосся менш еластичним і більш схильним до пошкоджень. При сильному нагріванні (сушіння феном при максимальних температурах, використання електрощіпців і термобігуді) волога всередині волосини починає швидко випаровува­тись, спричинюючи її руйнування.

Хімічне пошкодження відбувається в результаті хімічної обробки волосся (завивки, знебарвлення та фарбування) і впливає на його структуру. Хімічна обробка руйнує природні хімічні сполуки, що входять до складу кутикули. Внаслідок цього оболонка волосини втрачає міцність. Волосся після хімічної завивки стає особливо чутливим до подальших пошкоджень, тому йому потрібен спеціальний догляд.

Симптоми нездорового волосся

Відомо шість симптомів нездорового волосся:1. Слабкість (ламкість); 2. Посічені кінчики; 3. Сухість; 4. Відсутність блиску; 5.  «Неслухняність»; 6.  Відсутність об'єму.

Ці симптоми можуть бути викликані природними (сонце, вітер) або неприродними факторами довкілля, в якому ми живемо. Це може бути грубе розчісування, забруднення повітря, плавання у со­лоній або хлорованій воді басейну, гаряче сушіння волосся, гарячі щітки та бігуді, а також відсутність або нестача кондиціонування. Потім ідуть хімічні речовини, які ми використовуємо для знебарв­лювання, відтінювання, завивки або випрямлення волосся.

Контрольні запитання.

1.    Назвіть будову волосини.

2.    Які функції волосся?

3.    Назвіть види волосся.

4.    Назвіть властивості волосся.

5.    На які групи поділяється волосся за станом?

6.    Назвіть фізичні характеристики волосся.

7.     Що таке РН?

8.    Назвіть види пошкоджень волосся.

Домашнє завдання:

Заповніть таблиці та визначте групу свого волосся, ознаки стану та види пошкоджень якщо такі мають місце.

Характеристика груп волосся:

І група	ІІ група	ІІІ група	ІУ група
Характеристика	Характеристика	Характеристика	Характеристика

Ознаки стану волосся.

Ознаки здорового волосся	Ознаки пошкодженого волосся

Види пошкоджень.

Механічне пошкодження		Термічне пошкодження		Хімічне пошкодження
причина	наслідки	причина	наслідки	причина	наслідки

СТРУКТУРА ВОЛОСИНИ

Кератин протеїн

Мікроволокна

Макроволокна

Кортекс(волокнистий ствол)

Кутикула

Серцевина(медула)

Кортекс (кора)

Аналіз якості волосся.

1.Взяти волосся на дотик та визначити основні характеристики волосся:

          --Густота та щільність (рідкі, середні, густі).

          --Структура волосся (жорсткі або товсті, середні або тонкі)

          -- До якої групи відноситься.

          -- Жирне, сухе, нормальне.

          --Форма хвилі (прямі, хвилясті, кучеряві або різної комбінації )

Записати та пояснити кожну характеристику та зробити загальний висновок стану свого волосся.

Групи барвників, їх характеристика.

1.    Барвники І групи.

2.    Дія барвників І групи на волосся.

3.    Перукарські операції які виконують за допомогою барвників І групи?

4.    Окисник.

5.    Барвники ІІ групи.

6.    Дія барвників ІІ групи на волосся.

7.    Перукарські операції які виконують за допомогою барвників ІІ групи?

8.    Перманентні барвники.

9.     Напівперманентні барвники.

Залежно від принципу взаємодії з волоссям, складу та кінцевого результату фарбування барвники поділяють на групи.

Барвники першої групи

До цих барвників належать препарати для блондування, освітлювання та знебарвлювання волосся.

Освітлювальний засіб діє на роговий шар волосся. Його лужний компонент відкриває луски; засіб проникає всередину, вступає в реакцію з натуральним пігментом волосся, окиснює його. Пігмент утрачає свій колір, повністю або частково

руйнується, набуває здатності розчинятися у воді, вимивається з волосся, залишаючи в ньому порожнини. Окисник руйнує також кератинові зв'язки волосся, тому освітлене волосся стає легшим і ламкішим. Процес блондування має поетапний перебіг, колір пігменту міняється так: черво­ний, червоно-оранжевий, оранжевий, жовто-оранжевий, жовтий, світло-жовтий.

За допомогою барвників першої групи виконують такі перукарські операції:

—  освітлення — зміну природного кольору волосся на півтону, декілька тонів

(як самостійну або підготовчу операції з фарбування волосся);

— знебарвлення — повне освітлення до надання кольору «блондин» (як самостійну або підготовчу операції з фарбування);

—  протравлювання — видалення з волосся штучних пігментів попереднього барвника перед наступним фарбуванням; підготовка сивого та темного волосся до фарбування світлими барвниками;

— мелірування — освітлення окремих пасом волосся;

—  балаяж — освітлення кінчиків волосся (як самостійну або підготовчу операцію).

Барвники першої групи випускаються у вигляді порошкових відбілювальних засобів (препаратів типу «Блондоран») з окисниками.

Порошки можуть утворити пил під час змішування з окисником або бути безпиловими.

Виробники випускають готові до використання окисники у вигляді:

—  прозорої рідини з концентрацією перекису водню 6, 9 і 12% (препарати типу «А — ксид»);

— кремоподібних емульсій з концентрацією 4, 6, 9 і 12%, що містять лікувальні й ароматичні добавки (препарати типу «А — ксон»).

Барвник та окисник змішують до отримання суміші однорідної консистенції.

Барвники другої групи

За допомогою барвників другої групи, або хімічних барвників, досягають повної (кардинальної) зміни кольору волосся на тривалий час.

На відміну від барвників першої групи, хімічні барвники можуть освітлювати волосся на 3-4 тони, освітлювати волосся й одночасно фарбувати його у бажаний колір, робити колір волосся світлішим або темнішим від натурального. Хімічні барвники складаються з двох компонентів: фарбуючого препарату й окисника.

Під час операції фарбування здійснюється окиснення пігменту волосся, його перетворення у безбарвну речовину з одночасною активізацією штучного пігменту фарбуючого засобу й отриманням нового кольору. Взаємодія барвника волосся відбувається у такій послідовності: під дією лужних компонентів фарбуючого засобу розкриваються луски волосся, барвник проникає всередину, окис­ник освітлює натуральний пігмент і проявляє штучні пігменти барвника, молекули якого в процесі реакції значно збільшуються і заповнюють порожнини волосся.

Хімічні барвники застосовують для надання таких перукарських послуг:

— фарбування в новий колір;

— фарбування «тон у тон»;

— тонування освітленого волосся;

— відновлення відтінку;

— фарбування відрослих коренів;

— фарбування сивого волосся;

— кольорового мелірування — фарбування окремих пасом.

Безумовними  перевагами  хімічних барвників  є  їх  висока стійкість проти дії зовнішніх чинників, впливу води, сонця, повітря, можливість отримання нових насичених кольорів та нюансів, зафарбовування й тонування сивого волосся.

Препарати для фарбування виготовляють кремоподібними або у вигляді густої рідини; вони комплектуються готовими до застосування окисниками. Останнє покоління хімічних барвників високотехнологічне, забезпечує стійкий результат і водночас мак­симально зберігає структуру волосся.

До складу кремоподібної фарби вводять речовини, які забезпечують оптимальне зчеплення елементів фарби зі структурою волосся, оптичні речовини для надання волоссю блиску. Окисники пропонуються у вигляді стабілізуючих препаратів, які регулюють рівномірне виділення кисню протягом усього часу взаємодії барвника з волоссям, забезпечують насиченість кольору та рівномірність покриття барвником. Останнім часом щодо барвників волосся застосовуються терміни «перманентні» та «напівперманентні».

Перманентні барвники можуть надавати волоссю необмеженої кількості відтінків і повністю зафарбовувати сивину. Для цих барвників характерне застосування окисників 3, 6, 9 та 12% концентрації залежно від стану волосся та бажаного результату процесу фарбування. Напівперманентні барвники надають волоссю природного відтінку, але мають нетривалу дію, швидко вимиваються. Напівперманентні барвники:

— затоновують сивину;

— сприяють посиленню кольору волосся;

— надають волоссю блиску та сяяння.

Барвники змішують з окисником 1- та 3% концентрації.

Контрольні запитання.

1.    Дайте характеристику барвнику І групи.

2.    Як діє барвник і групи на волосся?

3.    В якому вигляді випускаються барвники І групи?

4.    Назвіть перукарські операції які виконують за допомогою барвників І групи?

5.    Що таке окисник, в якому вигляді випускається, які є окисники?

6.    Характеристика ІІ групи барвників.

7.    Як діє барвник ІІ групи на волосся?

8.    В якому вигляді випускаються барвники ІІ групи?

9.    Назвіть перукарські операції які виконують за допомогою барвників ІІ групи?

10.Які барвники називаються перманентними?

11.Які барвники називаються напівперманентні?

12.Чим відрізняється барвник І групи від ІІ групи?

Домашнє завдання:

Заповніть таблицю:

Групи барвників	Характеристика	Дія на волосся	В якому вигляді випускається	Які перукарські операції виконуються
І група
ІІ група
Перманентні
Напівперманентні

Групи барвників , їх характеристика.

1.    Барвники ІІІ групи.

2.    Дія барвників ІІІ групи на волосся

3.    Використання барвників ІІІ групи.

4.    Барвники ІУ групи.

5.    Металеві барвники.

Барвники третьої групи

Барвники третьої групи — фізичні барвники без окисника, поверхнево діють на волосся або проникають крізь кутикулу й огортають зовнішній шар кортексу, не взаємодіючи з пігментом волосся. Ці засоби дають змогу тимчасово змінити колір, досягти фарбуванням ефекту «тон у тон» або темнішого тону, а також посилити відтінок світлого волосся. Барвником третьої групи освітлити волосся не можна. Стійкість цих фарб залежить від структури волосся. У здорове волосся фізичні фарби не проникають глибоко і змиваються на 6-8 миття. Пористе й ушкоджене волосся тримає колір довше. Волосся, фарбоване відтінковим барвником, втрачає яскравість повільно, тому не виникає різкого контрасту з відрослими коренями. Фізичні барвники доцільно застосовувати:

— коли потрібно додати насиченості кольору волосся, але небажане використання фарби з окисником;

— щоб затонувати початкову сивину, небажану жовтизну;

— щоб надати волоссю відтінку після освітлення та мелірування. До барвників цієї групи належать тонуючі шампуні, бальзами, пінки, ополіскувачі для волосся.

Відтінкові шампуні мають подвійну дію: ними миють волосся та неглибоко фарбують його. Такий шампунь наносять, як правило, на вологе волосся. Застосування тонуючих шампунів на темному волоссі не дає помітного ефекту. Сивому волоссю надається тільки відтінок, насиченість якого залежить від часу витримки препарату.

Відтінковими бувають пінки для укладання волосся, їх наносять на чисте вологе волосся за допомогою гребінця або щітки, рівномірно розподіляють уздовж пасом і вкладають. Дія барвника минає при черговому митті волосся.

Барвники четвертої групи

Натуральні барвники рослинного походження діють аналогічно відтінювальним барвникам, тобто вони проникають тільки у зовнішній шар волосся, однак утримуються міцніше, особливо при систематичному застосуванні. Вони не можуть

радикально змінити колір, але посилюють відтінок, поліпшують стан волосся, лікують шкіру голови. Для фарбування і догляду за волоссям використовують різні рослини та їх частини — корені, стебла, листя, квіти, плоди, кору.

Кориця, хміль надають волоссю золотистого відтінку; липа, шавлія, зелені волоські горіхи — рудувато-коричневого; лушпиння цибулі — яскраво-золотистого або коричневого; ромашка м'яко освітлює волосся; ревінь може надати світлому волоссю русого або мідного відтінку; чай, какао, кава змінюють колір волосся на червоно-коричневий, каштановий.

Особливо відомі та широко застосовуються серед рослинних барвників хна і басма.

Хна — порошок жовто-зеленого кольору, готовий до використання. Бажаний результат фарбування залежить від часу витримки фарбувальної суміші та натурального кольору волосся. Отримують різноманітні відтінки — золотисті, руді, світло-каштанові.

Порошок басми має сірувато-зелений колір. Фарбує у темні кольори — зелений, зелено-синій, тому самостійно у чистому вигляді не використовується. У поєднанні з хною басма застосовується ширше, дає різні відтінки від світло-каштанового до синьо-чорного.

Металеві барвники

Першими хімічними препаратами для фарбування були металеві барвники. Вони прості у застосуванні, але далекі від досконалості, роблять волосся менш еластичним, надають перенасиченого неприродного кольору.

Характерною для цих фарб є непередбачуваність дії металів, які можуть дати специфічний відтінок: свинець — пурпуровий, мідь — червоний, срібло — зелений. А головне — ці барвники шкідливі для здоров'я людини. Тому використовують їх рідко у складі недорогих засобів для фарбування і препаратів для відновлення кольору волосся типу «Антиседин». Металеві барвники можуть бути односкладними на основі срібла; двоскладними на основі сірки або сірчаних солей, срібла, міді, кобальту, заліза, свинцю, нашатирного спирту.

Контрольні запитання.

1.    Дайте характеристику барвникам ІІІ групи.

2.    Як діє барвник ІІІ групи на волосся?

3.    Використання барвників ІІІ групи.

4.    Дайте характеристику барвникам ІУ групи.

5.    Як діє барвник ІУ групи на волосся?

6.    Металеві барвники.

Домашнє завдання:

Заповніть таблицю:

Групи барвників	Характеристика	Дія на волосся	В якому вигляді випускається	Які перукарські операції виконуються
ІІІ група
ІУ група

Дія барвника для тимчасової зміни                     Дія на волосся перманентного.

кольору волос.                                                          барвника

Тема програми: Фарбування волосся.

Лабораторна робота №9

Тема: Визначення природного та косметичного   кольору волосся.

Мета: навчитись визначати природній  та косметичний колір волосся за міжнародною системою кольорів.

Учень повинен знати:

-      лекційний матеріал з теми, знання хроматичного кола, закони взаємодії кольорів, протиставлення теплих , холодних відтінків та їхню здатність нейтралізувати один одного;

-      структуру волосся, утворення пігменту його види, як визначається природній колір;

-      типи волосся;

-      визначення та опис натурального  кольору волосся використовуючи шкалу глибин і тонів кольору;

-      класифікацію барвників для волосся.

Практичне завдання: довільно обрати клієнта та:

1) провести аналіз шкіри голови та волосся,

2) визначити природній колір волосся клієнта за міжнародною системою кольорів,

Хід роботи:

1.    Описати техніку безпеки при виконанні фарбування.

2.    Зробити діагностику  волосся клієнта: охарактеризувати структуру (текстуру в залежності від розміщення молекул меланіну: товсте або жорстке волосся, середньої товщини, тонке;  щільність волосся або густота росту; порістість – низька ,середня, висока). Дивись  тему групи волосся стор..

3.    Визначити натуральний колір волосся клієнта згідно з міжнародною системою кольорів ( глибину та тон) з урахуванням натурального пігменту, присутності сивини в % співвідношенні.

Для визначення натурального кольорового рівня необхідно:

а).  Виділити пасмо на потилиці розміром 1,25  см. та підняти його до поверхні голови  так щоб крізь волосся проходило світло.

б).  Використавши зразки фарбованих пасом, добрати той що більш співпадає натуральному тону волосся клієнта, прикласти зразок до пасма . Пам’ятайте, що ви визначаєте глибину, тобто наскільки волосся темніше або світліше. Не притискайте волосся до голови воно буде здаватися темніше.

в).  Перемістить  зразок від поверхні голови до кінчиків натурального пасма.

г).   Визначити кольоровий рівень натурального волосся.

4.    З'ясувати попередні обробки волосся і якщо такі мали місця, то визначити: якими препаратами, якої фірми було оброблене волосся.

Якщо  це було  фарбування – визначити:

- довжину відрослих коренів,

- косметичний колір та рівень тону по всій довжіні волосся.

Контрольні запитання.

1.    Що потрібно враховувати при виборі кольору?

2.    Поясніть різницю між фарбування фізичними та хімічними барвниками.

3.    Охарактеризуйте рослинні барвники для волосся.

4.    Чим відрізняються барвники І групи від другої?

5.    Назвіть барвники ІІІ групи.

6.    Як характеризують волосся за станом?

7.    Натуральний пігмент, його види.

Підготовчі роботи.

1.    Послідовність підготовчих робіт до операції фарбування.

2.    Вибір препарату та концентрація.

3.    Тест на чутливість.

4.    Визначення кольору волосся клієнта.

5.    Правила миття волосся перед фарбуванням

Підготовчі роботи. Операція фарбування включає низку обов’язкових підготовчих робіт. Виконати підготовчі роботи в такій послідовності:

-      з’ясувати стан здоров’я і самопочуття клієнта;

-      діагностика волосся і шкіри;

-      визначити природній та бажаний колір волосся клієнта;

-      підібрати потрібний барвник;

-      виконати тестування волосся та шкіри на дію барвника, окисника;

-      визначити метод фарбування;

-      підготувати інструменти і пристосування.

Змішування барвника. Розмішати фарбу перед застосуванням. Фарбувальну суміш

ретельно перемішати до однорідної консистенції. Працювати обов'язково потрібно в захисних рукавичках.

Чинники, що впливають на вибір барвника

Асортимент засобів для фарбування сьогодні надзвичайно широкий. Для достовірності інформації та з метою власного професійного зростання перукареві потрібно постійно знайомитися з новинками, аналізувати анотації препаратів, класифікувати їх, цікавитися досвідом колег щодо використання барвників. Підхід до вибору кольору барвника у кожному випадку має бути індивідуальним. Для того, щоб вдало вибрати барвник, слід враховувати такі фактори:

1) природний колір волосся;

2) відсоток сивини;

3)  довжину відрослих коренів після попереднього фарбування;

4) рівень тону по довжині та на кінчиках волосся;

5) необхідний рівень освітлення;

6) сумісність відтінків;

7) колір шкіри обличчя клієнта;

8) чутливість волосся до барвника;

9) побажання клієнта, стан його здоров'я.

Вибір препаратів та їх концентрацій,способу обробки волосся, температурного режиму залежить від структури волосся, стану шкіри голови, загального стану здоров’я клієнта та його само почуття. Тому необхідно оцінити стан шкірного покриву голови та волосся, провести тест на чутливість до окисника та барвника.

Тест на чутливість:

- нанести невелику кількість препарату на суху шкіру за вушною раковиною або на згині ліктя на 8-10 хвилин. Якщо шкіра почервоніла та виникли подразнення це свідчить про алергічну реакцію на препарат. Необхідно змити а від фарбування цім препаратом відмовитись.

Визначення природного кольору волосся (або косметичного, якщо воно пофарбоване) дивись лабораторно практичну роботу №9.

Перед фарбуванням барвниками І та ІІ групи та пермаментними волосся рекомендують не мити щоб зберегти природній жировий прошарок. Перед фарбуванням слід ретельно розчесати волосся.

При застосуванні барвників ІІІ – ІУ групи і на пів перманентних потрібно обов’язково мити голову.

Контрольні запитання.

1.    Назвіть підготовчі роботи до процесу фарбування.

2.    Від чого залежить вибір препарату та концентрація?

3.    Навіщо проводити тест на чутливість?

4.    Як провести тест на чутливість?

5.    Що необхідно знати для визначення кольору волосся?

6.    Які особливості підготовчих робіт до фарбування в залежності від групи барвника.

Матеріали, інструменти, пристосування.

1.    Інструменти, матеріали та пристосування необхідні для виконання фарбування.

2.    Особливості інструменту для фарбування.

Домашнє завдання: 

Заповніть таблицю:

ІНСТРУМЕНТИ для фарбування	МАТЕРІАЛИ для фарбування	ПРИСТОСУВАННЯ для фарбування

ЗАВДАННЯ: довільно обрати клієнта та:

1) провести аналіз шкіри голови та волосся,

2) визначити природній колір волосся клієнта за міжнародною системою кольорів,

Тема програми: Фарбування волосся.

Лабораторна робота №10

Тема: Розрахунок витрат фарби в залежності від довжини  волосся. Схема послідовності нанесення барвників на волосся.

Мета: навчитися розраховувати витрати фарби в залежності від довжини волосся та його структури, намалювати схему послідовного нанесення барвників на волосся.

ХІД РОБОТИ:

1.    Техніка безпеки при виконанні фарбування.

2.    Проаналізувати волосся за його станом відповідно груп  та звернути увагу на гігроскопічність кожної групи волосся.

3.    Згідно аналізу заповнити таблицю:

	І група	ІІ група	ІІІ група	ІУ група
Характеристика	Волосся густе, жорстке
Гігроскопічність	погана
Норми витрат
Коротке волосся до 10 см	60 гр.
Середнє волосся до 20 см	120 гр.
Довге волосся  більше 25см	150–200гр.

4.    Замалювати схему нанесення барвника на волосся:

а).  Ділення на зони;

б).  Потилична зона: ділення  на проділи та послідовність нанесення барвника;

в).  Фронтальна зона: ділення  на проділи та послідовність нанесення барвника.

5.    Зробити висновок.

Контрольні запитання.

1.    Назвіть матеріали, які необхідні для фарбування.

2.    Назвіть інструменти, які необхідні для фарбування.

3.    Назвіть пристосування, які необхідні для фарбування.

4.    Що впливає на вибір барвника?